Рівне

Путівник по місту

Історія

Перша відома письмова згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства датована 1283 р. Проте, як стверджують місцеві археологи, Рівне на 250 років старіше. Під час останніх досліджень місцеві науковці відшукали будівлі, керамічний посуд, залишки зброї і будівель, датованих 10 століттям.

З другої половини XIV століття місто перебувало під владою литовських князів. У 1492 під час правління польського короля і великого князя Казимира Ягеллона місто отримує Магдебурзьке право. З 1518 по 1621 місто перебувало у власності князів Острозьких. C 1569 м. Рівне переходить від Литви до Польщі.

З 1793 р. внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії. Рівне стає повітовим містом Волинського намісництва, а з 1797 р. — губернії.

Під час Першої світової війни Рівне протягом тривалого часу було прифронтовим містом. У 1916 р. перед наступом російських військ його відвідали імператор Микола II та генерал О. Брусилов.

19 вересня 1920 р. Рівне захоплюють польські війська, і до вересня 1939 р. місто перебувало у складі Польської держави як повітовий центр Волинського воєводства.

У вересні 1939 р. згідно з пактом Молотова-Ріббентропа західно-українські землі відійшли до СРСР. В цей же рік Рівне, отримавши статус міста, стає обласним центром новоствореної Рівненської області у складі УРСР.

У роки фашистської окупації місто стає своєрідною столицею окупованих українських земель. З вересня 1941 р. тут розташувався «Райхскоміссаріат України» та резиденція гауляйтера. В цей же час у місті відроджуються українські громадські та нелегальні організації, Рівне стає одним із центрів українського національно-визвольного руху. Паралельно існувало і кілька радянських підпільних організацій.

У лютому 1944 р. місто було звільнено від фашистів.

Клімат

Кількість небезпечних метеорологічних явищ на території нашої області в останні 10-12 років коливається зі стійкою тенденцією до збільшення – загальна кількість НЯ з 96 випадків у 2002 році збільшилася до 154 у 2010 році, що є максимумом за цей період, майже така сама їх кількість зафіксована у 2007 році (153). Таке явище, як гроза з 44 - у 2005 році почастішало до - 64 у 2010 році, сильний вітер з 24 - у 2000 році до 62 - у 2007 році, сильний дощ з 8 випадків у 2004 році збільшився до 21 у 2010 році. Особливо цей тренд став відчутним за останні 5-7 років.

З початку цього року вже було зафіксовано 119 небезпечних метеорологічних явищ: вже відмічалось 54 дні з грозами, 40 випадків сильного вітру, 14 - сильного дощу, 3 – шквали.

На Рівненщині за останні кілька десятиріч середньодобова температура повітря зросла на 0,9ºС. Загалом, якщо говорити про зміну температури, то найбільше підвищення її відбувається в холодний період року. Це значить, що суттєво скорочується імовірність дуже тривалих і холодних періодів, проте абсолютно не зменшується імовірність короткочасних сильних похолодань. В лютому 2012 року спостерігалося 2 періоди короткочасних похолодань, коли були перевершені історичні мінімуми (1-3, 10-12, 17.02) – температура повітря була нижчою за весь період безперервних спостережень і становила 30-32 градусів морозу.

Те саме стосується літнього періоду, коли суттєво зростає імовірність підвищення температури до 30 і більше градусів. Збільшується тривалість спекотних періодів, приклад липень 2012 року – коли температура 10 днів з 31 перевершила історичні максимуми і становила 31-35 градусів тепла.

Абсолютний мінімум температури повітря за майже 70-річний період безперервних спостережень 35 градусів морозу зафіксований на метеостанціях в Рівному та Дубно у 1987 році, абсолютний максимум – 39 градусів тепла на метеостанції Сарни у 2001 році.

Тенденцією є те, що в останні роки весняне тепло настає із запізненням, а вересень стає майже літнім місяцем.

Поширеніші стихійні метеорологічні явища – дуже сильні дощі, які можуть бути тривалими (100мм опадів за 1-3 доби) та короткочасні зливи (50мм і більше за 12 годин та менше) також мають місце.

Освіта

  • Національний університет водного господарства та природокористування
  • Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука
  • Рівненський державний гуманітарний університет
  • Рівненський інститут університету "Україна"
  • Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету
  • Рівненський інститут Київського університету права
  • Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
  • Рівненський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді
  • Рівненська духовна семінарія
  • Вище професійне училище №1
  • Рівненський державний аграрний коледж
  • Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж
  • Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж
  • Рівненський економіко-правовий ліцей
  • Рівненська гуманітарна гімназія
  • НВК «РОЛІ»
  • НВК № 2 «Школа-Ліцей» м. Рівне
  • Рівненський природничо-математичний ліцей «Елітар»
  • Рівненський державний базовий медичний коледж
  • Рівненський коледж економіки і бізнесу
  • Рівненський автотранспортний коледж Національного університету
  • водного господарства та природокористування
  • Рівненський коледж технологій та дизайну
  • Технічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування

Культура

Рівне є значним осередком культури держави — тут працюють театри (обласний муздрамтеатр, ляльковий і декілька театрів-студій), філармонія, зал камерної та органної музики, низка музеїв, палаців і будинків культури, кінотеатрів, численні бібліотеки; у місті є декілька парків та зоопарк.

    Рівненські театральні й музичні установи:

  • Рівненський обласний академічний український
  • музично-драматичний театр;
  • Рівненський академічний обласний театр ляльок;
  • Рівненська обласна філармонія;
  • Зал камерної та органної музики;
  • театр-студія «У старому парку»;
  • Театральна лабораторія «ВідСутність»;
  • театр-студія «Від ліхтаря»;
  • Молодіжний експериментальний театр Рівного «МЕТР».
  • Молодіжний народний театр (базується при Міському палаці культури «Текстильник»)
  • Театральна студія "Арлекіно" (базується при Палаці культури та спорту «Хімік»)

    Палаци та будинки культури, інші осередки культури Рівного:

  • Молодіжна громадська організація «КВН Рівненщини»
  • Міський будинок культури;
  • Міський палац дітей та молоді;
  • Обласний центр народної творчості;
  • Міський палац культури «Текстильник»;
  • Палац культури та спорту «Хімік»;
  • Будинок культури УТОГ;
  • Будинок офіцерів;
  • Будинок учених.

    Кінотеатри:

  • Кінопалац «Україна»;
  • Кіноцентр «ЕРА

    Галереї

  • Євро-Арт (Галерея європейського живопису)
  • Арт-галерея Купчинського (Фотоклуб «White Rabit» та фотогалеря)
  • Виставкова зала обласної національної спілки художників України
  • Час (Фотоклуб та фотогалерея)
  • Щілина (Галерея сучасного мистецтва)

    Музеї

  • Рівненський обласний краєзнавчий музей — головне і найбільше (бл. 140 000 музейних експонатів, 2006) зібрання матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури Рівненщини;
  • Музей українського мистецтва;
  • Музей бойової слави 13-го Армійського корпусу;
  • Бурштиновий музей — наймолодший музейний заклад міста (відкритий улітку 2010 року), в основі якого — дві бурштинові кімнати, де представлено ювелірні вироби та картини, унікальні злитки бурштину, знайдені на Рівненщині, а також одяг та взуття, прикрашені цим каменем. Ідея влаштувати Бурштиновий музей належить Рівненській обласній державній адміністрації, оформлення 2 «бурштинових кімнат» здійснено жителькою села Каноничі Дубровицького району Галиною Лемець.

    Бібліотеки

  • Рівненська державна обласна бібліотека;
  • Державна обласна бібліотека для дітей;
  • Рівненська обласна наукова медична бібліотека;
  • Обласна бібліотека для юнацтва;
  • Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Короленка;
  • Центральна дитяча міська бібліотека;
  • Міські бібліотеки № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10;
  • Міська бібліотека Ювілейного району.

    Парки

  • Парк ім. Т. Г. Шевченка[20] — найбільший міський парк, розташований у центральній частині міста, улюблене місце відпочинку й дозвілля (зі створеними відповідними умовами) містян і гостей Рівного;
  • Парк молоді (майдан Короленка і вул. Драгоманова);
  • Гідропарк I-ої черги (вул. С. Бандери і вул. Набережна);
  • Гідропарк II-ої черги (вул. С. Бандери і вул. Севастопольська);
  • Меморіал слави (вул. Київська);
  • Парк «Жовтневий» (вул. кн. Володимира).
  • Дендропарк в мікрорайоні «Ювілейний»
  • Парк біля «Мото-треку»
  • Парк Просвіти на вул. А. Мельника 22. Засновано до 2000-річчя Різдва Христового.
  • На околиці міста зі сторони виїзду на Житомир працює Рівненський зоопарк, що вважається одним з найкращих у країні.

    Керівники міста

  • Хомко Володимир Євгенович (2008 —2017);
  • Чайка Віктор Анатолійович (1998—2008);
  • Мороз Володимир Михайлович (1993—1998);
  • Федів Іван Осипович (1990—1993);
  • Марков Андрій Володимирович (1988—1990);
  • Чайка Віктор Анатолійович (1981—1988);
  • Користін Олексій Юхимович (1968—1981);
  • Гайовий Дмитро Данилович (1963—1967);
  • Мартинов Олексій Опанасович (1963);
  • Казьмерчук Лаврентій Аврамович (1960—1963);
  • Щепілкін Григорій Іванович (1958—1960);
  • Романенко Василь Кирилович (1951—1958);
  • Баранчук Микола Павлович ((1950—1951);
  • Денисенко Тихін Іванович (1949—1950);
  • Додь Феодосій Леонтійович (1948—1949);
  • Сиволап Петро Миколайович (1948);
  • Марченко Анатолій Якович (1945—1948);
  • Прокоф'єв Павло Григорович (1945);
  • Кляхін Микита Васильович (1944—1945);
  • Таратута Микола Васильович (1944);
  • Бульба Полікарп Васильович (1941—1944);
  • Білецький Іван Вікторович (1939—1941);
  • Волк Станіслав (1935—1939);
  • Ржешовський Людвік (1934—1935);
  • Цалун Томаш (1932—1934);
  • Боярський Володимир (1929—1932);
  • Балінський Кароль (1925—1927);
  • Арцимонович Володимир (1927—1929);
  • Ромішевський Й. (1924—1925);
  • Лісаковський Ян (1922);
  • Осташевський Адам (1922—1924);
  • Балінський Кароль (1920—1922);
  • Матусевич Сергій (1920);
  • Дзіковський Є. (1919);
  • Троїцький С. А. (1918);
  • Цвєтаєв Михайло Павлович (1917);
  • Лебедзієвський Едуард (1911—1917);
  • Бухович О. М. (1898—1911);
  • Яблоновський (1896—1898);
  • Кваснєвський Д. І. (1891—1896)

Назаренко Ю. тел. (063) 227 56 92